Сторінка для батьків

Розпорядок життєдіяльності (дня), сон і харчування дітей вдома

Особливого значення набуває виважене використання таких гігієнічних чинників, як розпорядок життєдіяльності (дня), сон і харчування дітей. Розпорядок життєдіяльності дітей вдома  враховує вікові особливості розвитку і можливостей нервової системи  вихованців, їхньої працездатності і втомлюваності, потреби у прийомах їжі тощо. З огляду на це, він  передбачає домірне віку, раціональне чергування харчування, сну, відпочинку і періодів неспання, різних видів діяльності упродовж дня. Розпорядок життєдіяльності дітей вдома носить орієнтовний, рекомендаційний характер. Залежно від індивідуальних потреб дитячого організму, з урахуванням специфіки ритму життєдіяльності в родинах він може варіюватися, але не за рахунок використання часу, відведеного для прогулянок, сну, харчування,  ігор, на додаткову організовану діяльність понад спеціально відведені проміжки часу.

 Сон. Сон дітей організовується у належних гігієнічних умовах (окреме ліжко, не дуже м’яка, завжди чиста постіль, свіже повітря у приміщенні) у всі пори року. Часові межі денного сну можуть бути подовжені чи скорочені залежно від можливих індивідуальних  проявів стану здоров’я і самопочуття, особливостей нервової системи, попереднього емоційного чи фізичного навантаження на дітей. 

Харчування. Правильна організація харчування передбачає надходження в організм дитини необхідних поживних речовин, якісної питної води у достатній кількості та правильному співвідношенні відповідно до фізіологічних потреб дитячого організму. Діти отримують харчування 4-6 рази на день, обов’язковим є дотримання правил естетики харчування, виховання культури поведінки за столом, необхідних гігієнічних навичок, що   відповідають віку та рівню розвитку дітей.

Попередження булінгу

БЕЗКОШТОВНІ «ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

1.  Національна дитяча «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» Центру «ЛА СТРАДА-УКРАЇНА»: 0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного
2.   Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з питань запобігання насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога) 0-800-500-335 та 116-123 (безкоштовно з міських телефонів), 386 – для абонентів Київстар, Водафон  - 0-800-500-225 та 116-111
3. Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба: (044) 255 64 50, (044) 255 76 75
4.   Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги: Зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" Переглянути

Порядок подання заяви про випадки булінгу (цькування)

1. Виявлення факту булінгу (цькування):
1.1. Здобувачі освіти закладу повинні одразу проінформувати (в будь-який доступний спосіб) дорослих (батьків, педагогічних працівників, класного керівника, тощо), представника адміністрації, соціального педагога, практичного психолога, медичну сестру про факт здійсненого булінгу (цькування) свідком якого вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
1.2. Педагогічні працівники або інші працівники закладу освіти повинні повідомити керівника  про факт булінгу (цькування) свідком якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками  або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб незалежно від того  чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
2. Повідомлення про факт здійснення булінгу:
2.1. Невідкладно звернутися з офіційною заявою (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування) до керівника закладу освіти.

3. Розгляд звернення

3.1. Керівник закладу освіти видає організаційний наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання. До складу комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник закладу освіти та інші зацікавлені особи.
4. Робота комісії з розгляду випадку булінгу (цькування)
4.1. Визначення кваліфікації випадку:
– БУЛІНГ (цькування);
– одноразовий конфлікт (сварка) / НЕ БУЛІНГ.
4.2. Надання висновку та аналітичного звіту про розслідування керівнику закладу. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.
5. Прикінцеві заходи щодо розгляду випадків булінгу (цькування)
5.1. Видання підсумкового наказу про наслідки розслідування випадку булінгу (цькування)
5.2. Направлення відповіді заявнику (заявникам).

Профілактика коронавірусу

П’ять основних речей, які мають знати батьки про коронавірусну інфекцію COVID-19 та про те, як реагувати, щоб убезпечити свою родину від хвороби.

З цього приводу консультує Міністерство освіти і науки України разом з Міністерством охорони здоров’я.

ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь.

Що робити: 

• попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, які кашляють, чхають або мають жар;
• нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук);
• попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упакувань або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки;
• попросити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується;
• посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення;
• важливо уникати місць масового скупчення людей.

ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон'юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання. 

Що робити:

У разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

• мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук;
• під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя;
• не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, які кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними;
• не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.

ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.

 Дії батьків у разi вiдсутностi дитини у школi

Шановнi батьки!

Стаття 53 Конституцiї України гарантує кожному право на освiту. Забезпечення цього права регламентовано галузевими законами: "Про освiту", "Про загальну середню освiту" та iншими пiдзаконними актами.

Державна полiтика у сферi освiти зобов'язує не тiльки створювати умови для навчання й виховання дiтей, але й покладає на школу i батькiв обов'язок здiйснювати контроль за тим, щоб кожна дитина навчалась для здобуття повної загальної середньої освiти, яка вiдповiдно до ст. 35 Закону України "Про освiту" є обов'язковою.

Дана робота регламентується такими нормативними документами:

· ст. 53 Конституцiї України,

· ст. 35 Закону України "Про освiту",

· ст. 6, 18 Закону України "Про загальну середню освiту",

· ст. 19 Закону України "Про охорону дитинства",

· постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.04.2000 № 646 "Про затвердження Iнструкцiї з облiку дiтей i пiдлiткiв шкiльного вiку",

· наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 22.12.2009 № 1175 "Про вдосконалення контролю за охопленням навчанням дiтей i пiдлiткiв шкiльного вiку".

Вiдповiдно до представлених документiв адмiнiстрацiєю та класними керiвниками 1-11 класiв здiйснюється щоденний контроль присутностi учнiв в школi. Вiдповiдальнiсть за здобуття дiтьми повної загальної середньої освiти в першу чергу покладається на батькiв. Тому, у разi вiдсутностi дитини у школi батьки повиннi дiяти за наступним алгоритмом (ст. 15 Iнструкцiї з облiку дiтей i пiдлiткiв шкiльного вiку, затвердженої Постановою вiд 12 квiтня 2000 р № 646):

1. Якщо дитина захворiла. Телефонувати класному керiвнику i повiдомити про хворобу дитини до початку навчальних занять, бо вiдповiдно до Iнструкцiї ведення класного журналу, у роздiлi "Облiк вiдвiдування (пропускiв занять)" класний керiвник щодня вiдмiчає кiлькiсть урокiв, пропущених кожним учнем i вказує причину вiдсутностi. Коли дитина одужає, надати до школи медичну довiдку.

2. Якщо передбачається пропуск заняття за сiмейними обставинами (до 3-х днiв) Батьки надають письмове пояснення на iм'я директора школи у перший день вiдсутностi дитини.

3. Якщо передбачається лiкування дитини в санаторiї або участь у спортивних змаганнях тощо бiльше трьох днiв. Батьки заздалегiдь надають заяву на iм'я директора школи i копiю документа, який є пiдставою для вiдсутностi дитини (путiвка, довiдка лiкаря тощо).

Джерело: http://kurilivka-zosh.kupyansk.info/info/page/9471    






  Пам'ятка для батьків «Як допомогти дитині добре вчитися?»

  

1.  Поговоріть із дитиною про її ставлення до навчання: чому вона вчиться, чого боїться найбільше (розчарувати батьків, зробити помилку, не отримати бажаного результату тощо).

2. Розвивайте її пізнавальні інтереси, її потреби в інтелектуальній активності.

3. Розкажіть їй, що оцінка, яку вона отримує, не так важлива, як важливо те, про що вона дізнається. Про оцінки забудуть, а знання залишаться.

4. Відзначайте її досягнення, акцентуючи увагу не на оцінці, а на отриманні знання, уміння. 

5. Дитина повинна відчути, що не оцінка відіграє вирішальну роль, а те, за що вона її отримала.

6. Розкажіть їй, як багато вона може пізнати в школі і як цікаво буде з кожним роком набувати все нових і нових знань.

7. Учіть дитину планувати свою діяльність. Якщо вона навчиться ставити  перед собою конкретне завдання, то це спонукатиме її до діяльності.

8. Заохочуйте будь-які її починання, навіть якщо результат не буде        миттєвим.

Пам'ятка для батьків «Як ставитися до оцінок дитини?»

     1. Не лайте свою дитину за погану оцінку,  їй дуже хочеться бути у ваших очах хорошою. Якщо в неї це не виходить, вона починає брехати й хитрувати, щоб бути у ваших очах хорошою.

      2.  Співчувайте своїй дитині, якщо вона довго працювала, але результат її праці невисокий. Поясніть їй, що важливий не лише високий результат, значно важливіші знання, яких вона зможе набути внаслідок щоденної, наполегливої праці.

3.    Не примушуйте свою дитину випрошувати собі оцінку наприкінці чверті заради вашого        душевного спокою.

4.    Не вчіть свою дитину хитрувати, принижуватися й пристосовуватися заради позитивного    результату у вигляді високої оцінки.

5.     Ніколи не висловлюйте вголос сумнівів із приводу об'єктивності виставленої вашій дитині  оцінки.

6.    Є сумніви - йдіть до школи й спробуйте об'єктивно розібратися в ситуації.

7.    Не звинувачуйте без причини інших дорослих і дітей у проблемах своїх малюків.

8.    Підтримуйте дитину в її перемогах над собою, над своєю лінню, навіть якщо вони не дуже  значні.

9.   Влаштовуйте свята з нагоди отримання відмінної оцінки. Хороше, як і погане, дитина  запам'ятовує надовго, і їй захочеться його повторити. Нехай дитина отримує хорошу оцінку  заради того, щоб її відзначили. Згодом це стане звичкою.

10. Демонструйте позитивні результати своєї праці, щоб дитині хотілося вас наслідувати.