Свято вишиванки в рідній школі
Я рідний край та мову солов’їну
У вишивку свою вплела, в нитки.
Я прославляю рідну Україну,
Яскраві вишиваючи квітки.
З великим задоволенням та натхненням в нашій школі
пройшло свято вишиванки, яке традиційно відзначається
третього четверга травня, цього року це – 17 травня.
Нині свято набуває особливого змісту, адже демонструє, що українці – незламані духом, на своїй Богом даній землі, готові захищати свою країну, культуру та історію.
Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, століттями завжди було і є грунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури, звідти ідуть витоки творчості. Із далекого минулого прийшли до нас українські вишиванки. А виникли вони з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками.
В КЗ "Новоуспенівська ЗОШ І - ІІІ ступенів" з нагоди відзначення Дня вишиванки відбулися різноманітні заходи. В цей день була проведена святкова лінійка, приурочена до Дня вишиванки,під час якої до учнів, вчителів та працівників школи з вітальним словом звернулися директор Трішечкіна Тетяна Володимирівна та начальник відділу освіти, молоді та спорту Новоуспенівської сільської ради Яременко Олена Василівна. Олена Василівна нагородила дипломами та грамотами учнів закладу, які посіли призові місця в обласних конкурсах.
Свято продовжилося святковою ходою рідним селом, учні завідали до сільської ради та привітали працівників зі святом та вручили невеличкі вишивані подаруночки. А потім відбувся святковий концерт, підготовлений нашими вихованцями, під час якого звучали пісні про вишиванку, Україну, у виконанні Левищенко Ксенії та Дровнікової Анастасії. Сподобалася всім присутнім танцювальна композиція із рушниками, виконана дівчатами 6-8 класів під керівництвом Шепель Ірини Іванівни.
Народне прислів’я каже: « Без верби і калини нема України».
До сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому що вишитий рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами – оберегами.
Я рідний край та мову солов’їну
У вишивку свою вплела, в нитки.
Я прославляю рідну Україну,
Яскраві вишиваючи квітки.
Душею я до полотна пристану
Та настелю на ньому краєвид.
Я іншою ніколи вже не стану
Під впливом промайнулих літ.
Та настелю на ньому краєвид.
Я іншою ніколи вже не стану
Під впливом промайнулих літ.
Нині свято набуває особливого змісту, адже демонструє, що українці – незламані духом, на своїй Богом даній землі, готові захищати свою країну, культуру та історію.
Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, століттями завжди було і є грунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури, звідти ідуть витоки творчості. Із далекого минулого прийшли до нас українські вишиванки. А виникли вони з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками.
В КЗ "Новоуспенівська ЗОШ І - ІІІ ступенів" з нагоди відзначення Дня вишиванки відбулися різноманітні заходи. В цей день була проведена святкова лінійка, приурочена до Дня вишиванки,під час якої до учнів, вчителів та працівників школи з вітальним словом звернулися директор Трішечкіна Тетяна Володимирівна та начальник відділу освіти, молоді та спорту Новоуспенівської сільської ради Яременко Олена Василівна. Олена Василівна нагородила дипломами та грамотами учнів закладу, які посіли призові місця в обласних конкурсах.
Свято продовжилося святковою ходою рідним селом, учні завідали до сільської ради та привітали працівників зі святом та вручили невеличкі вишивані подаруночки. А потім відбувся святковий концерт, підготовлений нашими вихованцями, під час якого звучали пісні про вишиванку, Україну, у виконанні Левищенко Ксенії та Дровнікової Анастасії. Сподобалася всім присутнім танцювальна композиція із рушниками, виконана дівчатами 6-8 класів під керівництвом Шепель Ірини Іванівни.
Народне прислів’я каже: « Без верби і калини нема України».
До сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому що вишитий рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами – оберегами.
Комментариев нет:
Отправить комментарий